Варіант укладання паркету на лаги, порівняно з варіантом укладання паркету на стяжку, виключає вологі й брудні процеси, заощаджує час на висушування стяжки, дозводяє прокладати під підлогою будь-які види комунікацій, а також дає можливість покразити звуко- та теплоізоляцію, заповнивши простір поміж лагами утеплювачем.

Лаги - це дерев'яні сухі стругані бруски прямокутного перекрою (50-55 мм х 70-100 мм), вологість яких не повинна перевищувати 12%. Здебільшого лаги має бути просочено антисептиком, аби з часом не виникало ніяких проблем із появою грибку тощо.

На бетонній основі лаки розташовують таким чином: перпендикулярно до напряму майбутнього покриття, відстань між сусідніми лагами 25-30 мм. Кріплять лаги за допомогою саморізів і дюбелів через кожні 50 см, головки саморізів "утоплюють" на 3-4 мм. Після того, як лаги встановлено, їх вирівнюють за рівнем (лаки простругуються й до них кріпляться спеціальні клини).

Окрім традиційного способу влаштування лагів, існує спосіб влаштування регульованих лагів.

Регульовані лаги - це сухі стругані бруски прямокутного перекрою, які мають наскрізні різьбові отвори. До цих отворів вкручують пластикові болти-стійки, що жорстко кріпляться до основи, які згодом і регулюються спеціальним ключем, підіймаючи й опускаючи лаги, вирівнюючи цим піюлогу.

Після того, як лаги встановлено, на них настелюють спочатку перший шар фанери, яка кріпиться до лагів саморізами, а потім на клей приклеюють другий шар фанери, який потім теж кріплять на саморізи. Відтак у нас виходить така система: лаги - фанера (на саморізи) - фанера (на клей і саморізи). Головки шурупів "утоплюються" на 3-5 мм. Врешті, сумарна товщина фанери має бути не менша 20 мм. Після настилання фанери її шліфують для усунення перепадів і потім укладають паркет.